| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вартість туру:
| машиною - |
1400 грн. (до 3ох осіб) |
| мінібусом - |
1650 грн. (до 7ми осіб) |
| мікроавтобусом - |
2300 грн. (до 16ти осіб) |
| автобусом - |
3800 грн. (до 40 осіб) |
Ціна включає машину (мікроавтобус) з водієм, вхідні квитки в замки, гіда.
Одноденна подорож трьома старовиннима містами Львівської та Тернопільської областей відкриють для Вас можливість побачити частину історії славетної України. Під час відвідин архітектурних пам'яток, Ви задумаєтесь ще раз над минулим і заглянете в майбутнє. Ви будете прогулюватися вуличками старовинних міст, досліджуватимете релігійні та культурні аспекти України, поринете у часи героїв і навіть зможете відвідати етнофестиваль, що проводиться кожного року влітку у Підкамені. Якщо у Вас є така можливість, ми запрошуємо Вас в подорож!
Підкамінь
Назва "Підкамінь" має свою природню основу – поселення дійсно розміщене під так званим Чортовим каменем, що височіє поруч з монастирською горою з найдавніших часів. Важко описати враження від Підкаменя – це дійсно потрібно просто бачити: надзвичайно мальовнича природа, дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів до самого населеного пункту, вкриті лісами пагорби – і цей дивовижний, магнетичний камінь, оточений козацькими хрестами та могилами. Місце просто енергетичне, містичне. Існують легенди, що невідомий богатир приніс з гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця для захисту від ворожих набігів. Недалеко від каменю є майже недосліджені печери, які в легендах пов‘язані з опришками та козаками. Реально ж поселення з‘явилось тут в зв‘язку з заснованим в 13 столітті домініканським монастирем. Існує версія, що його заклали ченці, яких вигнали з Києва монголи в 1234 році. Та перша задокументована згадка про монастир відноситься до 1464 р. Пізніше він був спаленим татарами в 1519 р. та відбудовувався вже в 17-18 ст. Монастир мав багату бібліотеку і архів, які повністю згоріли під час Першої світової війни. Інші пам‘ятки архітектури комплексу – це келії 17-18 ст., оборонні стіни з воротами та баштами 18 ст. та окремо зведена дзвіниця з трьома високими напівкруглими арками. Якщо в ясну погоду піднятися на дзвіницю – кажуть, буде добре видно Почаївську лавру. В центрі подвір‘я височить коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною та позолоченою фігурою богоматері. Ця позолота – і статуї, і хреста на дзвіниці – поруч з облізлими, зруйнованими часом стінами - творить дивний коктейль вражень.
Почаїв
З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра - найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Україні. Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архиєпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова. Монастир був заснований ченцями, що з‘явилися тут в 1240-1241 рр., рятуючись від татаро-монголів, які захопили і зруйнували Київ. Першими приміщеннями монастиря були печери в товщі гір, а першою будівлею – невелика дерев‘яна церква Успіння, яку звели в 13 ст. на терасі північного уклону пагорба. Саме тоді за легендою і з‘явилася ченцям богоматір у вогняному стовпі над Почаївською горою, після чого на одній з скель начебто залишився відбиток її стопи. Почаївська лавра - одне з величних в Україні місць прощі на Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня). До її святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобного Іова, Амфілохія.
Споруди Свято-Успенської Почаєвської лаври:
- Свято-Успенський собор (1771-82 pp., арх. Г.Гофман)
- Троїцький собор (1906-12 pp., арх. А.Щусєв)
- келії (1771-80 pp.)
- Архієрейський дім (1825 p.)
- дзвінниця (1861-69 pp.) висотою 65 м
- надбрамний корпус (1835 p.)
Кременець
Перше, на що Ви звернете увагу при під‘їзді до Кременця, - це стрімка Замкова гора з руїнами фортеці, що здійнялася над рівнем моря на 397 метрів. Саме місто наче заховалося в природньому каньоні річки Ікви, біля якої височіють гори Хрестова, Воловиця, Куличівка, Дівочі скелі, Черча. Кременець – місто невелике, воно витягнулося вздовж однієї центральної вулиці, тому прогавити якусь з пам‘яток міста важко. І парафіяльний костел, і Миколаївська церква (XVI ст.) з ошатною барочною дзвіницею (XVIII ст.), і Колегіум, і жіночий Богоявленський монастир з високою дзвіницею (1636 р.) – всі ці споруди розташовані одна за другою, майже поруч. А над містом – Замкова гора (Бона) з руїнами надворотної вежі з арковим готичним проїздом та мурів. Трохи осторонь знаходяться лише знамениті будинки-близнюки (XVII-XVIII ст.). Це, по суті, один будинок, який складається з двох симетричних частин, з‘єднаних загальною центральною стіною, ліва частина повторює праву майже у всьому. Люди говорть, колись тут жили два брати-близнюки.
Ох, ці старі легенди...
| | | | |
